Не чужолож

Горе мені,мені горе та морока.
Полюбилася дівчина-
Мила синьоока!

Полюбилась,покохалась,
Нічого не скажеш.
Нікому не скажеш,
Нічим не зарадиш!

А я був такий вродливий,
Тільки-но жонатий.
Вона ж мала чоловіка
Рік,мабуть, вже п'ятий.

Було вийде рано-вранці
І йде до криниці-
Струнка така,як тополя,
У довгій спідниці

Біла-біла та красива,
Як в ставу лілея.
А я йду траву косити
Та й дивлюсь на неї.
Довго-довго так дивився,
Довго задивлявся
І таки одного разу
В неї закохався...

Закохався,як-то кажуть,
Аж по самі вуха.
Тільки серцю не накажеш-
Воно не послуха.

Тої доброї поради,
Розумного слова,
Щоб не скоїв,було,лиха-
Ось така промова.

На цім світі люблять,
Мало хто кохає,
А дійде до кохання-
То щастя не має.

Кохав Цезар Клеопатру,
А тоді Антоній.
Покохав ту Клеопатру-
Й полягали обоє.

І Ромео і Джульетта
Теж колись кохались,
Й так чекали свого щастя,
І не дочекались...

І ніхто не знає й досі,
Що таке кохання.
У людському розумінні-
Це лише бажання.

Якщо маєш ти дружину,
Мерщій схаменися!
На чужу не задивляйся,
На свою дивися.

Своя краща,своя люба,
Солодка вустами,
А чужа здере три шкіри
Й потопче ногами!

Бережи свою єдину-
Така засторога.
"Двоє будуть одне тіло",-
Це слова від Бога.