Предок Антів

Недужить,але ще не вмерла Україна
Вона журо плаче роками в муках
Бо глушить, звук кулеметного карабіну
А ти знову закривай руками вуха

Засинай від казок престолу
В країні є все і слава і воля
Доїдай останні крішки зі столу
Адже завтра платити податок за горе

Маневрую по вулиці погаслих ліхтарів
Пливу через тисячі міських артерій
Рятувальник чатує неподалік,бо 
замість доріг мережа вибоїстих тунелів

Ваші вуста дарують тільки славу Героям
Що торгують рештками забутої перемоги
Щодня за прилавками на базарах стоя
Ночами взригаючись від болі й тривоги!

Запригує світ в колісницю прогресу
А я залишив стовпи всі позаду
Не поступаючись принципу-протесту
На гальма здавив перед ельдорадо

Та чому? Холодна гнила лавка
Мені на чужині далеко від батька
Дарує сон мов пливу на хмарах
Туди де Фортуна ще не відспівала

Ні, не вписуйте мене у Ваш епос
Так,я зрадник - козак Мазепа
Втік закордон не за торбиною спецій
Я втік подалі від голодної смерті!